501. У цім світі птахи мають гнізда

У цім світі птахи мають гнізда,
А лисиці в земних норах є.
Наш Спаситель не мав де схилити
На землі Своєї голови.

Він родився не в пишних палацах,
Хоч цілий світ Сам Він сотворив.
Знайшов місце в стаєнці, не в хаті,
І там Ірод вже за Ним гонивсь.

До Єгипту мусів Він втікати,
Тридцять років в Галилеї жив.
А три роки Він ставав навчати,
Для добра нещасних в світі жив.

Та тоді напроти злобно стали
Архиреї гонити Його.
Проти Нього люди бунтували,
Називали погано Його.

“То – єретик” – на Нього казали,
Бо Він правди людей научав.
Біснуватим Його називали,
Бо Він бісів із них виганяв.

“Він є грішний”, – на Нього казали,
Бо Він грішних від гріхів спасав.
“Він — нечистий”, – на Нього казали,
Бо прокажених Він очищав.

“Він – обманщик”, – на Нього казали,
Бо Він їх із мертвих воскрешав.
Божевільним Його називали,
Бо Він сліпим очі відкрив.

“То — прожора”, – на Нього казали,
Бо Він хлібом людей годував.
П’яницею Його називали,
Що живої води їм давав.

Та опісля на Нього напали,
Як молився в саду у тиші.
Його взяли, руки пов’язали,
До Пилата на суд повели.

На голову вінок положили,
Що з тернини Йому там сплели.
А на плечі важкий хрест вложили,
На Голгофу Його повели.

На Голгофі до хреста прибили,
Там умер Він серед важких мук.
За всі добра Йому заплатили,
То така заплата з грішних рук.

“Не є більший слуга пана свого, –
Так говорить Спаситель до нас.
Зненавидів Мене той світ гордий,
Зненавидить також він і вас».

“Князь бісовський” – Мене називали,
Називати також будуть вас.
Те, що в світі зі Мною робили,
Те і з вами робити будуть.

Та не бійтесь, бо і волосина
Не забракне вам із голови,
Бо я з вами аж до кінця світу,
Я поможу вам у боротьбі.

Обрати