505. Чому ти, мій друже?

Чому ти, мій друже,
Ще й досі байдуже
Живеш у гріхах?
Про душу не дбаєш,
А Біблію маєш
І віри не ймеш.
Хіба ти не чуєш,
Як ласкаво кличе
Євангельський голос Христів?
Невже не бажаєш,
Щоб чути у серці
Приємність Євангельських слів?
О, друже, покайся,
З гріхом не дружися,
До Спаса прийди.
Бо добре ти знаєш,
Що стати ти маєш
На Його суді.
Сьогодні Бог хоче,
Щоб кожен охоче
Скоріше до Нього прийшов.
І замість зотління
Ти радість спасіння
Для себе у Нього знайшов.
Чому ти блукаєш,
Стомився, страждаєш
В дорозі земній?
Вернися, мій друже,
Не будь ти байдужий,
Вернися скоріш!
Вернися до Спаса,
вернися скоріше,
Поки ще не пізно, прийди.
Поки твоє серце
Ще б’ється у грудях,
Старайсь життя вічне знайти.
Подумай, що скаже
Спаситель, мій друже, –
«Не знаю Я вас».
Сьогодні не пізно, –
Вставай і відважно
Борись кожний час.
Борись з своїм тілом –
Спаситель поможе.
Молися до Спаса Христа.
Вчуй, як призиває
Тебе голос Божий.
Спіши, друг, ще світить зоря.