539. Коли в темряві буревій

Коли в темряві буревій
Опівночі завиє,
Сльоза страждань спаде із вій
Та серденько заниє.

Коли минуть юначі дні,
І тяжко їх забути;
І в грудях будять жаль вони
За тим, що не вернути.

Коли життя ти змарнував,
І мрії повтікали;
Й тепер лиш згадок час настав,
Й надії позникали.

Коли не можеш йти туди,
Куди лиш глянуть очі, –
До твого Господа іди,
Тебе спасти Він хоче.

Коли втомився ти в борні,
І смерть тебе тривожить;
Ніхто з людей твоїй судьбі
Дать помочі не може.

Обрати