565. Вже не раз
Вже не раз в молитві щирій
Я Тебе, Господь, благав —
Та чому ж, мій Боже милий,
Відповіді ти не дав?
Я Тебе, Господь, благав —
Та чому ж, мій Боже милий,
Відповіді ти не дав?
Та чому ж на всі благання
Ти мені не відповів? –
Чи даремно всі моління,
Що просив я стільки днів?
Ти мені не відповів? –
Чи даремно всі моління,
Що просив я стільки днів?
Чи в мені так віри мало,
Чи то гріх я затаїв,
Чи любові вже не стало,
Чи я брату не простив?
Чи то гріх я затаїв,
Чи любові вже не стало,
Чи я брату не простив?
О, скажи, мій милий Боже,
Щоб я ясно зрозумів,
Що є в серці що не гоже, –
Й по Твоїй я волі жив.
Щоб я ясно зрозумів,
Що є в серці що не гоже, –
Й по Твоїй я волі жив.
З серця змий гріха провину
І душі дай віри зріст,
І з нового вже почину
Будь зі мною, Спасе мій.
І душі дай віри зріст,
І з нового вже почину
Будь зі мною, Спасе мій.