670. Води озера Генісаретського

Ви, води озера Генісаретського,
В хвилях криштальних своїх
Образ відбили Христа Назаретського,
Рис Його дивних, святих.

Нині Він Духом Святим поселяється
Тихо у наших серцях.
Чом же виразно в них не відбивається,
Так, як колись у водах?

Може серця вкрились хмарами кволості,
Може схвильовані чим?
Або нема в наших душах прозорості,
Що ми не світимо всім?

Хай будуть душі й серця наші чистими,
Хай зникне з них марнота!
В нас відіб’ється тоді променистими
Рисами образ Христа.