839. Друже, чому ти у смутку й журбі

Друже, чому ти у смутку й журбі,
Сльози туманять погляд тобі,
Та над тобою завжди, в кожну мить
Сяє чудова небесна блакить,
В синьому небі – прекрасна мрія моя,
В синьому небі нас жде оселя свята,
В синьому небі, де завжди чистота,
Де панує любов, там Вітчизна твоя i моя.
В синьому небі, у цастві святих
Бог нас чекає в оселях своїх.
Тож не сумуй, друже мій дорогий,
В небі для тебе є мир і спокій.
Там наш Спаситель у славі Отця
Втішить навіки скорботні серця,
В небі почуєш ти голос святий:
“Я вже давно жду тебе, сину мій.”