853. Синєє небо мене так вабить

Синєє небо мене так вабить,
Знаю, що там мій Спаситель Христос.
Тут, на землі, все так скоро минає,
В небі не буде смерті загроз.

О, синє небо, ти так прекрасне,
Ти наче відблиск любові Христа.
Хто б дав ті крила, щоб міг піднятись
I відпочить в вічнім Царстві Христа.

Створене небо Бога рукою,
Місяць i зорі, і наша земля.
Завжди дивуюсь тією красою,
Красою ночі, сяєвом дня.

Небо, ти вабиш до себе страдальця,
Що в стінах тюремних один в самоті.
Ти наче мовиш: “Друг, не лякайся”,
Бог є твій захист в тяжкій боротьбі.

О, синє небо, ти так прекрасне,
Ти наче відблиск любові Христа.
Хто б дав ті крила, щоби піднятись
І відпочить в вічнім Царстві Христа.

Віра – це крила, щоби піднятись
І відпочить в вічнім Царстві Христа.