862. Чи тихо навколо

Чи тихо навколо, чи стогне, реве
Людського життя океан, –
В душі моїй стомленій завжди живе
Любов до святих Його ран.
Як мені добре в обіймах Твоїх!
Тримай мене завжди Ти в них!
Ні горе, ні сльози, ні глум ворогів
Не змусять забути повік
Про те, що ласкавий Господь захотів
Почути благальний мій крик.
Мій гріх понести на Голгофу волів,
Де в муках за мене помер
І душу мою, наче сніг, убілив,
Вона чиста й вільна тепер.
О, Боже мій любий! Коли Ти прийдеш
У силі і славі Своїй
І стомлені наші Ти душі візьмеш
В обіймах Своїх у спокій?