968. Серед гір та пустель
Серед гір та пустель вузький шлях пролягає,
І пройти до кінця, – тобто все побороть,
Щоб я потім міг жить,
І щоб смерть назавжди скасувати,
Й нагороду одержать із рук Бога сил.
І пройти до кінця, – тобто все побороть,
Щоб я потім міг жить,
І щоб смерть назавжди скасувати,
Й нагороду одержать із рук Бога сил.
Навкруги – темна ніч, ворог сил набирає,
І темрява нераз вже вставала на нас.
Твердим будь у цей час, –
Нам Отець обіцяв помагати,
Зір не зводить з тебе і з мене Він весь час.
І темрява нераз вже вставала на нас.
Твердим будь у цей час, –
Нам Отець обіцяв помагати,
Зір не зводить з тебе і з мене Він весь час.
Не забудьмо про те, що вручив нам Спаситель,
Грішний світ у грісі та в неправді спинить.
Ми родились в пітьмі,
А помремо – при східному сяйві,
І воскреснем, щоб тіло нетлінне прийнять.
Грішний світ у грісі та в неправді спинить.
Ми родились в пітьмі,
А помремо – при східному сяйві,
І воскреснем, щоб тіло нетлінне прийнять.
О, ти, рідна земля, ти від нас так далеко,
Шлях до тебе стає з кожним роком важким.
Тож полюбимо ми
Нашу рідну Вітчизну всім серцем,
Щоб, ввійшовши туди, всім побачитись нам!
Шлях до тебе стає з кожним роком важким.
Тож полюбимо ми
Нашу рідну Вітчизну всім серцем,
Щоб, ввійшовши туди, всім побачитись нам!