1024. Чому я маю бути

Чому я маю бути
Смутним в житті моїм?
Чому я маю чутись
Всіма залишений?
Як мій Ісус – Приятель,
І Він зі мною все.
Хто пташок опікує,
Чи забуде й про мене?
Він пташок опікує,
Не забуде й про мене.
Співаю я тому,
Що щасливим, вільним став.
Має він над всім опіку,
Не забуде й про мене.
О, серце, не тривожся! –
Чую Його слова,
Й серце стає спокійне, –
Проходить страх і тьма.
Він Сам мене провадить,
І я за Ним йду все.
Хто пташок опікує,
Чи забуде й про мене?
Він пташок опікує,
Не забуде й про мене.
Коли я у спокусі,
Довкола темно є,
В душі замовкне пісня,
Надія теж замре,
Тоді на Спаса гляну, –
А Він надію шле.
Хто пташок опікує,
Чи забуде й про мене?
Він пташок опікує,
Не забуде й про мене.