106. Дрімає Гефсиманський сад

Дрімає Гефсиманський сад.
Друзі Ісуса мирно сплять.
А там пооддаль Сам один
Отця благає Божий Син.

Він приклонивсь, лице схилив
І гаряче Отця молив,
І голос скорбної душі
Почувся в дрімотній тиші:

– Хай чаша мук пройде оця,
Та воля не Моя – Твоя
Хай буде, Отче. Я іду! –
Все було тихо у саду.

І капав піт з лиця Його,
Як краплі крові, – вкрив чоло.
І ангел Божий тут стояв,
Христа в молитві підкріпляв.