117. Він у двері стукає

Він у двері стукає з любовію.
О, впусти (впусти Його), впусти Його (впусти Його).
Хоче Він спасти з гріха твою душу,
О, впусти (впусти Його), впусти Його (впусти Його)!
Стук, стук! Стук, стук! Двері відчини,
Днесь Христа впусти (Христа впусти).
В серце ти своє (в серце своє).
Стук, стук! Стук, стук! Він подасть спокій,
Як приймеш Його в дім свій (у дім свій).
Тебе кличе лагідно, з любовію.
О, впусти (впусти Його), впусти Його (впусти Його)!
Глянь! Який Він милосердний до тебе,
О, впусти (впусти Його), впусти Його (впусти Його)!
Він чекає на тебе з любовію,
O, впусти (впусти Його), впусти Його (впусти Його).
Ти прийми Його днесь радо до себе,
О, впусти (впусти Його), впусти Його (впусти Його)!