132. Як олень спрагнений
Як олень спрагнений в степу біжить до джерела,
Тебе так прагне, Боже мій, моя сумна душа. (2p.)
Тебе так прагне, Боже мій, моя сумна душа. (2p.)
Ти є цілюще джерело, що в нім жива вода,
Яка відсвіжує наш дух і спрагнені серця. (2р.)
Яка відсвіжує наш дух і спрагнені серця. (2р.)
Чого ж ви журитесь, брати, чого такі сумні?
Надійтесь, Бог оберне жаль у радісні пісні. (2р.)
Надійтесь, Бог оберне жаль у радісні пісні. (2р.)
Кріпіться, браття, та з душі ви смуток геть женіть.
Ми ж діти Того, що держить в руках Своїх весь світ. (2р.)
Ми ж діти Того, що держить в руках Своїх весь світ. (2р.)
О, Спасе! Спрагненим серцям живої дай води,
I Hac знеможених кріпи, шляхом життя веди! (2р.)
I Hac знеможених кріпи, шляхом життя веди! (2р.)