133. Спокій небесний я знайшов

Спокій небесний я знайшов,
Як до Христа прийшов:
Моє Він серце відродив,
Мої гріхи простив.
Там біля студні Сихаря
Я був з Христом моїм,
Нераз була душа моя
Там в Галилеї з Ним.

Постійно я стремлюсь вперед,
В небесний вічний рай;
Лиш за Христом іду я вслід
В обітований Край.
Тепер надіюсь на Нього,
І рад Йому служить,
І я спішу в ногах Його
Тягар гріха зложить.

Я бачу той тернистий шлях,
На нім Христову кров;
Ми всі томились у гріхах,
Нас всіх спасла Любов.
Любов Христа нас підняла
Із рова марноти.
Бушують в світі хвилі зла,
Життя ж лиш у Христі.

Обрати