151. О, брате, час вже, пробудися!

О, брате, час вже, – пробудися
Від сну гріха i марноти.
Христос зове тебе: Прокинься!
Тебе Він кличе у любві.
Не ухиляйсь, бо Він в любві зове тебе,
А поспішай скоріш, скоріш до Нього йди.
Він полюбив тебе, мій брате,
За тебе Він на хрест пішов,
Щоб за гріхи твої страждати,
Щоб ти у Нім життя знайшов.
Iз ран Його свята кров ллялась,
Любов’ю зір Його горів:
О, брате мій, ми провинились, —
Невинно Він за нас терпів.
Пречиста кров нас очищає,
Змиває з серця всякий гріх;
Вона i душу відновляє,
Спокій дає для вірних всіх.