158. Ідуть подорожні

Ідуть подорожні, додому ідуть,
В Край Вічний, де радість, спокій.
Ні горя, ні сліз вони там не знайдуть:
Їх прийме Христос дорогий.
Там нема (там нема) вже зла (нема зла)
Темрява (темрява) пройшла
(вже пройшла),
Сонце Правди там вічно сія. (2p.)
Немає там смерті, немає страждань,
Там кривди і гніву нема,
Ні голосу злого, ні грішних бажань…
Там світло Господнє сія.
Ідуть подорожні… вже близько той Край,
Де праведні душі усі;
Туди їх Спаситель зібрав в дивний рай,
Де сяє все в Божій красі.