161. Христу хвала

Христу хвала, що час вже той минув,
Коли у темряві гріха тонув.
Спокою в світі цім я незнайшов, –
Господь мій спас мене, до Нього я прийшов.
З Христом я буду в небесах
З вітками дивних пальм в руках,
З золотим на голові вінцем,
Співати буду там: Спасен Христом!
Сумніви й страх Спаситель віддалив,
Він силу смерті смертю переміг.
В святій крові мене Він обілив,
Мене в гріхах погибшого Він полюбив.
Хвала Спасителю! Тепер Він мій:
Він збудував у серці храм святий;
Я не страшусь: Господь мене хранить,
Від зла Христос мене спасе і захистить.
Тепер завсіди я уже Його,
Він-щит мій, і Він захист від всього;
Спаситель мій, і скеля Він моя.
Йому від всіх хай буде слава і хвала!