166. Господь, коли ученикам
Господь, коли ученикам
Про смерть Свою відкрив,
Тоді ласкаво, як друззям, –
Взяв хліб, благословив.
Про смерть Свою відкрив,
Тоді ласкаво, як друззям, –
Взяв хліб, благословив.
І, розламавши, їм подав
Й слова до них сказав:
«Прийміте ви і їжте всі:
Це – тіло є Моє!»
Й слова до них сказав:
«Прийміте ви і їжте всі:
Це – тіло є Моє!»
З вином також Він чашу взяв,
Благословив її:
«Оце є кров Моя, – сказав, –
Із неї пийте всі!»
Благословив її:
«Оце є кров Моя, – сказав, –
Із неї пийте всі!»
Новий Мій Заповіт в крові
Я вам усім даю:
Оце робіть завсіди ви, –
Смерть згадуйте Мою!»
Я вам усім даю:
Оце робіть завсіди ви, –
Смерть згадуйте Мою!»
О, Господи, дозволь же й нам
Твою пречисту кров,
Пролиту на хресті, згадать –
Твою прийнять любов.
Твою пречисту кров,
Пролиту на хресті, згадать –
Твою прийнять любов.