Сад Гефсиманський темрявою вкрився, Мов перед бурею він занімів. Слухав уважно, як хтось там молився, Сльози кривавії лив. Сад Гефсиманський впізнав свого Друга, Люди ж впізнать не хотіли Його. Дико кричали, ревіли навкруги, Бога розп’яли свого. О, схаменися, невірний народе,…
Я скарби маю не з цього віку, Вони є скриті на небесах, Там є Отець мій, рідня без ліку, Живе там кожний, мов вільний птах. Хай світ сміється і зневажає Мене, що бідний я є тепер. Мій скарб на небі…
Вчуй, Спасителю, ридання, Бачиш, журно й гірко жить. Дай забути нарікання, Поможи Тебе любить. Бачиш, слабнуть юні крила, Розстелився скрізь туман, Надірвалась моя сила, Віє вітер ураган. Дай, щоб стихло гучне море, I щоб вітер перестав, Щоб всміхнулись в небі…
Я знаю край, де горя вже не буде, Де більш не буде литись братня кров. І в згоді житимуть щасливі люди, Бо там панує правда і любов. В мій рідний Край, туди моя дорога. Цей Край святий я змалку полюбив.…
Довго в темряві блукав я На путях гріховних все. У житті розчарувався: Світ обманював мене. Кликав я: – Хто допоможе? І журбу зніме мою? І почув я тихий голос! “Я люблю тебе давно”. Так давно, так давно, Я люблю тебе…
О, любов, про тебе я співаю, Сповіщаю всім про Божу вість, Як до нас прийшов Спаситель з неба, Щастя й спокій грішникам приніс. Його любов – чудовая! Його любов є дивная! Він полюбив мене, на хрест віддав себе. Його любов…
Не знаю я ні дня, ні ночі Коли Спаситель мій прийде, Коли Його побачать мої очі, Коли той день прийде. Вже чути кроки Господеві, Навколо страшний буревій. Поправ же світло в свому каганцеві, Молись та в вірі стій. Чи буде…
Сину, чому пішов в даль? Вернись! – Господь зове. Почуй цей голос милий: Вернись! – Спаситель жде. Дивнуту зустріч Згадай ти, мій сину, Як щиро тоді ти моливсь. Як моливсь! (Сину пригадай) Як моливсь! (Як молився ти). Обітниці твої, молитви.…
Коли в темряві буревій Опівночі завиє, Сльоза страждань спаде із вій Та серденько заниє. Іди скоріш, – Спаситель твій Тебе давно чекає. Утре Він сльози із очей, Введе тебе до раю. Коли минуть юначі дні, І тяжко їх забути; І…
Небесний Краю мій, До тебе лину я! Угору, в дім святий Летить душа моя. О, краю мій, Сердечних мрій! До тебе рвуся я, – Вітчизна там моя! Я прагну бути там, В Отця на висоті, Де славний Божий Храм Палає…
